«Дворушниця»

kukharchukЦе лише один із епізодів з життя мужньої жінки, вчительки з Рівненщини, секретарки Тараса Бульби-Боровця Галини Петренко-Кухарчук, який я спробував реконструювати на підставі кримінальних та агентурних справ. Він – мої квіти на її могилу напередодні її 95-річчя.

Продовження


Опубліковано у НеПідшите | Прокоментуй!

Сергій Таргоній: «Мій батько був великим патріотом України»

Targoni1    Понад два з половиною роки минуло з того часу, як на сайті «Поліська Січ» було опубліковано матеріал «Сталінські слідчі та прокурор вимагали розстрілу писаря УПА «Поліська Січ» Миколи Таргонія». Розповідь була побудована на основі кримінальної справи упівця. Закінчувалась вона тим, що після відбуття 10-річного строку ув’язнення, який замість розстрілу Особоє совєщаніє присудило Миколі Таргонію,  він був примусово поселений у село Явлєнку Ленінського району Північно-Казахстанської області, де станом на 31 травня 1956 року працював столяром колгоспу «Новий путь», був одруженим, виховув дитину. У публікації зазначалося, що подальша доля родини Миколи Таргонія невідома. Продовження


Опубліковано у НеПідшите | Прокоментуй!

Невивчений урок Тараса Бульби-Боровця

Тарас Бульба-Боровець, 1945р.

Тарас Бульба-Боровець, 1945р.

До 111-ї річниці поліського отамана

Напередодні минулорічного свята Покрови Український інститут національної пам’яті разом зі своїм незмінним партнером Центром досліджень визвольного руху випустив серію плакатів-життєписів борців проти гітлерівського та сталінського тоталітарних режимів під назвою «Проти Голіафа». Серед тих, хто удостоївся представляти український опір, уже традиційні для УІНП та ЦДВР особи: Степан Бандера, Роман Шухевич, Василь Кук, Василь Галаса – люди з бандерівської фракції Організації українських націоналістів.

Продовження


Опубліковано у НеПідшите | Прокоментуй!

Напис на пам’ятнику затверджували «втемну»

???????????????????????????????Нарешті сьогодні добився повної відповіді на публікацію репліки «Чому Президент України Петро Порошенко обминув село Білашів Ковельського району Волинської області з пам’ятником 158 жертвам українсько-польського конфлікту, а полетів віддати шану майже утричі меншій кількості жертв у сусідній Гончий Брід?»

Мушу сказати, шановні мої читальники, що вона свідчать про повну безвідповідальність чиновників від  сільського до обласного рівня. Тож читаємо і звіряємо з документами мою казку про те, як зводили нанівець народну ініціативу місцевих краєзнавців, зокрема, відомого на Ковельщині дослідника українсько-польського протистояння Петра Вільчинського, вчителя історії із села Білашів цього ж району  Миколи Чуля. Ентузіасти обійшли старожилів сіл Білашів, Грушівка, Іванівка, Перковичі, які належать до Білашівської сільради, і опитали, що їм відомо про вбивство односельців поляками – учасниками самооборони, вояками партизанських загонів Армії Крайової, які згодом влилися до 27-ї Волинської дивізії піхоти АК.  І ті їм розповіли про півтора сотні трагічних доль. Далі була народна толока зі збору коштів на увічнення пам’яті жертв. Участь у ній взяли навіть українці з діаспори. І ось, коли вже зведення пам’ятного знака вийшло на фінішну пряму, голова сільради В. Денищук замислився, яким має бути напис на ньому. Йому, очевидно, не подобалась пропозиція краєзнавців про увічнення жертв польських нападів 1943-1944 років. І він поспіхом звертається до голови обласної комісії у справах увічнення  пам’яті жертв війни та політичних репресій та водночас заступника голови Волинської облдержадміністрації  Світлани Мишковець з проханням затвердити на пам’ятнику напис на кшталт «добрих» совєтських часів: «Загиблим односельчанам с. Білашів». Та коли лист ще був у дорозі до обласного центру, голова почухав потилицю, і, очевидно, сам зрозумів, що поспішив зі своєю пропозицією, не вказавши навіть, коли загинули односельчани. І до Луцька летить новий лист з проханням погодити дещо уточнений у часовому вимірі напис: «Загиблим односельчанам у роки Другої світової війни». У цьому ж листі, аби,очевидно, мати хоч якесь оправдання перед громадою та краєзнавцями, сільський голова пише, що «пам’ятний знак встановлюється в пам’ять  про загиблих односельчан, в тому числі жертвам українсько-польського збройного конфлікту 1943-1944рр. На плитах, які передбачається встановити, буде увічнено пам’ять 158 односельчан». Тобто, аби нівелювати головну мету зведення пам’ятного знака – півтори сотні жертв польських нападів, В. Денищук переводить їх у категорію «у тому числі», замовчуючи при цьому, хто належить до основної категорії  «не в тому числі», тобто, головний у пошануванні.

З наближення відкриття пам’ятного знака, краєзнавці, очевидно, надокучують сільському голові запитанням, який усе-таки буде напис? Голова усіляко відбивається, бо тих не влаштовують його варіанти. Ба більше, виявляється на пам’ятному знаку навіть не буде вказано, що він споруджується на честь загиблих у чотирьох селах, що належать до Білашівської сільради.

І В.Денищук сотворює третього листа до голови обласної комісії у справах увічнення пам’яті жертв війни, в якому пояснює: «У зв’язку з тим, що в попередньому листі від 31.07.2016 р. №182, направленому на ім’я Мишковець С. нами помилково замість тексту напису (епітафії) на передній плиті під хрестом пам’ятного знака було зазначено лише загальну назву проекту пам’ятного знака, просимо Вас розглянути наш лист і погодити на засіданні комісії текст напису (епітафії) на передній плиті наступного змісту: «Споруджено мирним жителям сіл Білашева, Грушівки, Іванівки (Янівки), Перкович, загиблим під час Волинської трагедії 1943-1944 років, від рук Німецько-фашистських загарбників, усім українським патріотам, хто боровся і загинув за волю і незалежність України та знайшов свій останній спочинок в різних місцях нашого краю, відомих і невідомих».

Слід сказати, що, незважаючи на те, що білашівський сільський голова у трьох листах на ім’я голови обласної комісії у справах увічнення пам’яті жертв війни та політичних репресій, заступника голови облдержадміністрації  С. Мишковець плутався у тому, який напис має бути на «передній плиті», не надав ні проекту пам’ятника, ні переліку 158 осіб з поясненням, хто ці люди, я вже не кажу про незапрошення ініціаторів встановлення пам’ятного знака, засідання комісії відбулося. Без особливих проблем було погоджено напис такого змісту: «Споруджено МИРНИМ ЖИТЕЛЯМ сіл Білашева, Грушівки, Іванівки, Перкович, УСІМ українським патріотам, хто боровся і загинув за волю і незалежність України та знайшов свій останній спочинок в різних місцях нашого краю, відомих і невідомих». Тобто, комісія, по суті питання напису вирішила «втемну», долучившись до редагування запропонованого білашівським головою варіанту, яке ще більше спотворило його суть.

На превеликий жаль, Постійна комісія з питань освіти, науки, інформаційного простору, культури та мови, національного і духовного розвитку Волинської обласної ради у відповідь на моє звернення встановити правильний напис на пам’ятнику нічого кращого не придумала, як «рекомендувати Білашівській сільраді розглянути можливість встановлення біля пам’ятника додаткових стендів з інформацією про обставини загибелі односельчан». Життя неправдивому напису продовжили.

komisija

ilovepdf_com

ilovepdf_com-1

ilovepdf_com-2

ilovepdf_com-3


Опубліковано у НеПідшите | Прокоментуй!

Чому Президент України Петро Порошенко обминув село Білашів Ковельського району Волинської області з памятником 158 жертвам українсько-польського конфлікту, а полетів віддати шану майже утричі меншій кількості жертв у сусідній Гончий Брід?

???????????????????????????????Люди подейкують, що перешкодою на шляху Президента до Білашева став недавно змінений напис на пам’ятнику, який селяни споруджували толокою за підтримки меценатів з української діаспори. Ось про що говорить він нині: «Споруджено МИРНИМ ЖИТЕЛЯМ сіл Білашева, Грушівки, Іванівки, Перкович, УСІМ українським патріотам, хто боровся і загинув за волю і незалежність України (КОЛИ???) та знайшов свій останній спочинок в різних місцях нашого краю, відомих і невідомих». Продовження


Опубліковано у НеПідшите | Прокоментуй!

Тарас Бульба-Боровець – український державник, а не банкір!

Planshet-Bulba-Borovets-1200H800-5-KopirovatГолові Олевської об’єднаної територіальної громади

ОМЕЛЬЧУКУ О. В.

 Шановний Олеже Васильовичу!

Прочитав на сайті Олевської об’єднаної територіальної громади оголошення про громадське обговорення місця встановлення погруддя Т. Бульбі-Боровцю та переглянув результати голосування. Вони  сумні. Більшість учасників обговорення, виявляється,  хочуть знівелювати значення творця  «Олевської республіки» як образу української державної влади, голосують за встановлення погруддя подалі від райдержадміністрації та людського ока – за місце біля Ощадбанку (нібито Бульба-Боровець був визначним банкіром).

Якщо Ви, Олеже Васильовичу, представник справжної української влади, творцем якої у серпні-листопаді 1941 року в Олевську був Тарас Бульба-Боровець. Якщо Ви вважаєте себе продовжувачем традицій «Олевської республіки», уряд якої, за архівними даними, господарював,  навіть краще від німців, то Ви повинні наполягати на встановленні пам’ятника Бульбі-Боровцю перед райдержадміністрацією! Він символізуватиме спадкоємність українських державних традицій і популяризуватиме серед населення борця за Українську самостійну державу.

З повагою автор книги про Т.Бульбу-Боровця «Засновник УПА (1941-1943) Іван Ольховський


Опубліковано у НеПідшите | Прокоментуй!

Єврейсько-совєтський пропагандистський чортополох (укр/eng)

znakovskаЄврейський сайт «Історія єврейських громад в Україні» ( “The History of Jewish Communities in Ukraine”) не перестає доказувати мені, що Голокост в Олевську вчинили козаки УПА «Поліська Січ» навіть  на підставі художньо-пропагандистського  твору!!!

(“Jewish-Soviet propaganda  Jewish site” The History of Jewish Communities in Ukraine “(” The History of Jewish Communities in Ukraine “) doesn’t stop proving me that the Holocaust in Olevsk was made by the Cossacks of Ukrainian Insurgent Army  ” Polissya Sich “even on the basis of fiction and propaganda book”! )  Продовження


Опубліковано у НеПідшите | Теґи: , , , , , , , , , , | Прокоментуй!

РЕПРЕСОВАНІ БУЛЬБІВЦІ

репресовані бульбівці Усі державні режими, які встановлювалися в Україні, рішуче придушували національні прагнення свідомої частини українського суспільства. Особливо жорстоко карали тих, хто домагався на рідній землі мати рідну державу, більшовики, які витворили небачену у світі карально-репресивну систему з мільйонною армією екзекуторів та безмежжям концентраційних таборів.  Продовження


Опубліковано у НеПідшите | Теґи: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , | Прокоментуй!

УПА “Поліська Січ” не брала участі у погромі олевських євреїв (укр/eng)

???????????????????????????????Єврейський сайт «Історія єврейських громад в Україні»http://jewua.org/olevsk/ поширює неправдиві та спотворені факти про Голокост євреїв у Олевську, посилаючись на пропагандистську писанину відомого американського «дослідника» Джареда Макбрайта. (Jewish site “The History of Jewish Communities in Ukraine”  propagates false and distorted facts about the Holocaust of Jews in Olevsk, referring to the writing of the famous American researcher Jared McBride).
Продовження


Опубліковано у НеПідшите | Теґи: , , , , , , | Прокоментуй!

Чи стане нам ближчим Тарас Бульба-Боровець у рік, названий його іменем

monum

Проект пам’ятника Бульбі-Боровцю у Рівному

Як відомо, 9 березня нинішнього року минає 110 років від дня народження засновника Української повстанської армії  Тараса Бульби-Боровця. У зв’язку з цим Рівненська обласна рада оголосила 2018-й роком поліського отамана.  З такою ж пропозицією виступили депутати від Всеукраїнського об’єднання «Свобода» Житомирської обласної ради, а також громадські активісти Волинської області, де формувалися і діяли у роки Другої світової війни збройні загони бульбівців. Продовження


Опубліковано у НеПідшите | Теґи: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , | Прокоментуй!