28 липня на власній сторінці у Фейсбуку директор Українського єврейського комітету та керівник низки єврейських організацій в Україні Едуард Долинський розмістив ось таке повідомлення, яке не підкріплене жодним документом. У дискусії з ним він не зміг заперечити жодного мого доказу про те, що наведена ним інформація не відповідає дійсності. Ба більше, намагався бравурно-абсурдним твердженням анонімного автора газети «Гайдамака» довести правдивість викладеної інформації на своїй сторінці. Гадаю, відтепер своє слово у нашій дискусії повинні сказати науковці, які захистили дисертації на тему національно-визвольного руху під проводом Тараса Бульби-Боровця, а також народний депутат України – земляк Тараса Бульби-Боровця – Сергій Євтушок, голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович, які зобов’язані (особливо останні) слідкувати за дотриманням Закону України «Про правовий статус та вшанування пам’яті борців за незалежність України у XX столітті», яким, згідно зі статтею 1.п.13, Українська повстанча армія отамана Тараса Боровця (Бульби) “Поліська Січ” визнана борцем за незалежність України у XX столітті, а, згідно зі статтею 6. п. 1, громадяни України, іноземці, а також особи без громадянства, які публічно виявляють зневажливе ставлення до осіб, зазначених у статті 1 цього Закону, несуть відповідальність відповідно до законодавства.Нижче подаю хід дискусії з якої видно, що п.Долинський звів наклеп на Тараса Бульбу-Боровця.
Іван Ольховський Пане Долинський, ви поширюєте фейк, який створений істориком Джаредом Макбрайтом, який я уже неодноразово спростовував. Тепер спростовую його на вашій сторінці.
По-перше, ви, аби хоч трішечки цікавилися історією Олевська, то знали б, що на початку липня 1941 року там ніяких бульбівців, а тим паче міліцейського спецзагону УПА “Поліська Січ” не було. Дозвіл на його утворення командувач 213 німецької дивізії, генерал Кіцінгер дав тільки 8 серпня 1941 року.Про це пише Бульба-Боровець у своїй книзі “Армія без держави”. Про вступ до Олевська “Поліської Січі” повідомляє газета “Гайдамака” від 21 вересня 1941 року: він відбувся 15 серпня 1941 року.(дивіться фотокопію інформації нижче). 
У липні 1941 року господарями у місті були червоні партизани- енкаведисти загону імені Чапаєва (260 осіб) на чолі з начальником райвідділу НКВД т.Лапшиним та комісаром – секретарем райкому КП(б)У Возбранним. Загін був утворений у липні 1941 року Житомирським обкомом КП(б)У в Олевському районі із завданням диверсійно-підривної діяльності.(Дивіться справу партизанського загону іменні Чапаєва в Центральному держархіві громадських організацій України в Києві). Тож, очевидно, що ані змушувати євреїв Олевська їсти траву та пити воду з Уборті січовики не могли. Так само, як і Бульба не міг переїзджати євреїв “тєлєгою” (якою, до речі, у 1941 році не користувався, бо мав велосипеда, мотоцикла та вантажівку). До того ж, з євреями тісно співпрацював, зокрема, призначив своїм перекладачем Хаїма Сигала (сотника Сиголенка), (дивіться кримінальну справу). Жінки- єврейки працювали у їдальні “Поліської Січі”, а також у друкарні.(“Армія без держави”, агентурна справа “Поліська Січ”).
По-друге, щодо розстрілу 535 євреїв у Варварівці. Напередодні Хаїм Сигал попередив єврейського рабина в Олевську про загрозу їхньому життю, про що січовиків повідомив німецький капітан Гічке. Євреї відмовилися втікати мотивуючи це тим, що німці всеодно їх упіймають,а також своїми релігійними переконаннями.(“Армія без держави”). Аби не брати участі в екзекуції євреїв Т.Бульба-Боровець 16 листопада розпустив “Поліську Січ”. А 18 листопада 1941 року рада старійшин УПА “Поліська Січ”рішуче засудила використання німецькою військовою адміністрацією українців в екзекуціях єврейської меншини.(дивись фото протоколу). Ви також спотворюєте картину розстрілу 535 олевських євреїв 19 листопада 1941 року, зазначаючи, що “более 500 еврейских мужчин, женщин и детей были расстреляны бойцами «Полиской Сичи» под командованием немцев”. Як зазначається у протоколі засідання ради старшин “Поліської Січі” “капітан Гічке насильно мобілізував для екзекуції над євреями 60 демобілізованих козаків “Поліської Січі”, які 19 листопада 1941 року повинні розстріляти 535 євреїв, не залишаючи жодної живої душі”. На жаль, картини розстрілу євреїв у Варварівці, я не ніде не знайшов. Тому стверджувати, що вони розстріляні саме січовиками не можу, на відміну від вас. Адже знайомий з масою документів, де страти євреїв проводили спеціально навчені для цієї справи гітлерівці. Хоча є і винятки, про що можна прочитати у деяких кримінальних справах. Але звинувачувати 60 насильно мобілізованих січовиків у розстрілі євреїв Олевська у вас немає підстав. Я вважаю, що і конвоювання до місця страти накладає мроральний тягар на людину. Тому не вважаю за необхідне безпідставно його перебільшувати.
По-третє, у 1946 році Тараса Бульбу-Боровця за доносом біля 6 місяців перевіряла англійська прокуратура щодо причетності до знищення євреїв та поляків. Після перевірки він був виправданий та одержав право на проживання у будь-якій країні. Вас це не вллаштовує? Ви вирішили знову витягнути скелет зі старої шкапи. Для чого? Для праведного гніву? Він з такими, як у вас, аргументами може викликати ще більший гнів у відповідь. Ви цього хочете?
Іван Ольховський Протокол ради старійшин “Поліської Січі”, на якій засуджено залучення січовиків до екзекуцій над єврейською меншиною.
Eduard Dolinsky копія-копіі_копіі
Іван Ольховський А у вас копії з копії і то немає. Ось у чому ваша біда.
Іван Ольховський Публікація журналу “Україна” за 1947 рік про виправдання Тараса Бульби-Боровця у непричетності до знищення євреїв та поляків у роки минулої війни.
Eduard Dolinsky )))
Eduard Dolinsky Пан Ольховский, а чому нема cвідчень євреїв, якіх захищав і рятував Бульба? Чому тількі його свідчення? Чому євреї , документи і свідки кажуть про те, що він вбивав?
Іван Ольховський Єврейки, які працювали у друкарні Бульби-Боровця, пізніше були знищені німецькими властями, єврейка Шапіро,що працювала у їдальні “Поліської Січі”, перейшла до червоних партизанів, а Хаїм Сигал сам переховувався під іншим прізвищем у Німеччині. Прошу назвіть свідків та документи, які кажуть, що Бульба убивав. Тільки, будь ласка, не долучайте сюди спогадів 10-річної дівчинки, яка виїхала з Олевська в Ізраїль і написала їх через 55 років, де виклала картину нібито вона “точно бачила” наказ Бульби та Смородського про знищення євреїв, але от прізвища своїх найближчих не запам’ятала.
Eduard Dolinsky Іван Ольховський в газете Боровца “Гайдамака” 22-го ноября : “«Мы как общественность Олевского района должны поблагодарить «Полескую Сич» за проделанную ею работу по ликвидации партизанства и грязи. Уничтожена паразитирующая нация ж_дов, которая пиявкой сосала кровь из живого людского тела».
Eduard Dolinsky Іван Ольховський Убитая немцами еврейка с кухни – это ваш свидетель?
Іван Ольховський Пане Долинський, ви маніпулюєте фактами. По-перше, газета “Гайдамака” ніколи не друкувалась російською мовою. Але, слава Богу, ви хоч стали користуватися “копіями з копій”, у чому вище звинувачували мене. А тепер визнали, що можна користуватися копіями з копій. Слава Богу.По-друге, якщо уважно читати цитату, висмикнуту вами, то і з неї стає зрозуміло, що “Поліська Січ” до свого розпуску 16 листопада 1941 року “Ліквідовувала партизанство і бруд” (тобто енкаведистів, більшовиків Олевського району, які складали основу партизанського загону імені Чапаєва). Не секрет, що серед енкаведистів і комуністів Олевського району були і євреї. От їх разом із совпартактивом і знищувала “Поліська Січ”, оскільки вони разом були їхніми воргами. (Читайте газету “Волинь” від 21 вересня 1941 року, де є розповідь січовика про знищення єврея-більшовика). Отож саме про знищення паразитів євреїв-більшовиків іде мова у даній цитаті, але аж ніяк не про звичайних євреїв, яких хотів від розстрілу врятувати Бульба-Боровець. По-третє, 22 листопада 1941 року, а точніше 21 листопада на свято Михайла Бульба-Боровець перебував у селі Боровому, де святкував день ангела січового душпастиря Михайла Симоновича, а отже контролювати випуск газети “Гайдамака” та доскіпуватися до формулювань не міг.(Читай1те кримінальну справу Хаїма Сигала). Зрештою, в газеті “Гайдамака” між редакторами йшла боротьба за проукраїнський і пронімецький курс. Тому у цитованому вами уривку яскраво проглядається вірнопідданство німцям редактора, який пропустив такий бальзамнадушний для гітлерівців нонсенс “Уничтожена паразитирующая нация ж_дов”. Чи ви справді згідні, що в Олевську повнісю знищена нація євреїв, чи то ви пишете так, для виклику емоцій? Єврейка з кухні вбита не була. Ви помилились. Вбиті були єврейки з друкарні. От якраз невбита єврейка з кухні Шапіро є моїм свідком непричетності Бульби-Боровця до знищення євреїв Олевська.(Читайте агентурну справу “Поліська Січ”).
Eduard Dolinsky Іван Ольховський нет, в газете Бульбы-Боровца идёт речь о всех евреях, которых расстреляла Полиська Сич- женщинах и детях, а не о мифических нкведистах.
Іван Ольховський Та ви що? І Бульба під цією бздурою підписався?
Кінець дискусії.
