В неділю 10 лютого 2013 року в смт.Володимирець, на Рівненщині, відбулись святкові заходи присвячені 70-ій річниці першої військової операції в історії боївок ОУН(б), яка була здійснена сотнею Григорія Пергіняка «Довбенка-Коробки», що розбила німецький гарнізон в цьому містечку в ніч з 7 на 8 лютого 1943р.
На початку заходів, відбулось покладанням вінків та квітів до пам’ятного хреста борцям за волю України, де настоятель місцевої Свято-Миколаївської Церкви УПЦ КП отець Михайло відслужив панахиду в пам’ять героїв, що віддали життя в боротьбі за Державну Незалежність України.
Після цього, активісти Рівненського товариства пошуку жертв війни “Память”, під керівництвом Володимира Пастушка, в реконструйованих одностроях бійців УПА, вшанували пам’ять борців сальвою.
Пройшовши маршем центром містечка, учасники святкового дійства підійшли до пам’ятної дошки на честь бою, що була встановлена 10 років тому, завдяки зусиллям нині покійного народного депутата Василя Червонія.
Тут відбувся святковий мітинг, під час якого виступили місцеві політичні та громадські активісти. Зокрема один з виступаючих зазначив, що пам’ятна дошка в 2003р., була оформлена написом:
«На цьому місці 7 лютого 1943 року відбувся бій за м.Володимирець, відділом УПА під командуванням сотника Григорія Перегійняка «Коробки», з німецькими і польськими окупантами…». Адже на боці німців в тому бою виступив відділ РОА, і польських поліцаїв. Проте місцева влада, не дозволила встановити дошку зі згадкою про «польських окупантів», і тому довелося той напис заретушувати білою стрічкою, залишивши згадку лише про німців.
Найбільшою радістю для патріотів, була присутність на святковому мітингу, безпосереднього учасника того бою, стрільця першої сотні боївок ОУН(б), Степана Сидоровича Бакунця (Олександра Шмалюха), який розповів присутнім про перебіг бою.
Не зважаючи на різні міфології про цей бій, він був дуже успішним і мало кровопролитним. Зокрема з боку українських партизанів не було жодних втрат, а з боку супротивника втрати не перевищували десятка загиблих. Операція була настільки ретельно спланована Григорієм Перегіняком, що німці і їхні союзники російські бійці РОА, та польські поліцаї, були змушенні здатись. Після здачі, у полонених була відібрана зброя, і необхідні запаси для подальшої боротьби за Незалежність України, а самі полонені залишенні живими.
Після цього бою, перша сотня Перегіняка направилась в бік селища Висоцьк (нині Дубровицький р-н., Рівненської обл.. на кордоні з Білорусією), по дорозі мали сутички червоними бандитами , біля села Золоте, які поблизу в лісі пиячили і грабували місцеве населення.
Та заплановану операцію по ліквідації німецького гарнізону в селищі Висоцьк, здійснити не вдалося. За деякими даними німці були кимось попередженні, і тому за атакували відділ Григорія Перегіняка ще на підході до Висоцька, поблизу с. Бродець. Під час цього бою з німцями, 22 лютого 1943 року, загинув командир першої сотні боївок ОУН(б) Григорій Перегіняк («Коробка-Довбенко»), де і похований неподалік с. Бродець.
Польський історик Гжегож Мотика, висунув абсолютно не підтверджену жодними обєктивними історичними даними гіпотезу, що відділ Григорія Перегіняка, після нападу на Володимирець, знищив польську колонію Паросля. Ця гіпотеза не витримує жодної критики, проте активно популяризується українофобськими силами. На основі цієї фантазії Мотики, Польська Генеральна Прокуратура навіть порушила безперспективну кримінальну справу проти відділу Перегіняка, і в її рамках був опитаний ветеран УПА Степан Бакунець, який відкинув всі ці наклепницькі звинувачення польських українофобів, і наголосив, що готовий захищати свою честь, і честь свого підрозділу, в любому суді.
Біля пам’ятної дошки, активісти Рівненського товариства пошуку жертв війни “Память” ще раз виконали святкову сальву.
Після цього процесія направилась в місцевий Будинок культури, де ще раз відбулись виступи місцевих громадсько-політичних активістів, і ветерана УПА Степана Сидоровича Бакунця. Прикрасив подію святковий концерт, з виступами місцевих та приїжджих митців. Зокрема виступив Церковний хор місцевої парафії УПЦ КП, а також барди Володимир Пастушок (смт. Березне) і Олександр Задорожний (м.Дубровиця), бандуристи Володимирецької дитячої музичної школи, аматорський колектив «Заграва» (м.Кузнецовськ), та «Не сільські музики» (смт.Рафалівка).
В урочистій події взяли участь делегації з сусідніх з Володимирцем районів і містечок. Зокрема з Кузнецовська, Дубровиці, Березного та інш.
Захід відбувся завдяки зусиллям місцевих національно-патріотичних сил, депутатів місцевого рівня, і місцевих краєзнавців. Зокрема завдяки зусиллям директора Володимирецького районного музею Володимира Савоніка.
В той же час, така визначна подія була проігнорована народними депутами України від національно-патріотичних сил обраними на Рівненщині, серед яких нардеп від ВО «Свободи» Олег Осуховський, який делегував на цю подію лише своїх помічників. Цей факт нівелює міф українофобів, що пам’ять про борців за волю України штучно підживлюється певними державними силами в Україні «згори», а не є проявом громадської свідомості місцевого населення.
Зазначимо, що заходи по вшануванню 70-ї річниці утворення «Поліська Січ» УПА в м.Олевськ 2011р., були організовані не лише місцевими активістами і жертводавцями, а й за безпосередньої організаційної та фінансової участі керівника Житомирської ВО «Свобода», відомого правозахисника Сидора Кізіна. В тих святкових заходах брав також особисту участь лідер ВО «Свобода» Олег Тягнибок. Чим викликане ігнорування цієї патріотичної ювілейної дати з боку сина Галичини Олега Осуховського, який став нардепом завдяки підтримки виборців Рівненщини, залишається тільки здогадуватись.
По темі:
Ветерану УПА подарували двотомник “Заграва” і “Відблиск”, де він один з головних героїв книги;
70-чя Олевської Республіки та УПА “Поліська Січ”.