ГІ “Поліська Січ” відзначала Покрову в смт Рокитному на Рівненщині

Презентація Петром Вороб'єм патріотичних книг в  смт Рокитне на Рівненщині в День Покрови Песвятої Богородиці 14 жовтня 2014 року.

Презентація Петром Вороб'єм патріотичних книг в смт Рокитне на Рівненщині в День Покрови Песвятої Богородиці 14 жовтня 2014 року.

В День Покрови Пресвятої Богородиці ГІ «Поліська Січ» відвідала смт Рокитне на Рівненському Поліссі з виставкою «Нескорені» про національно-визвольний рух українців і презентацією історичної літератури цієї тематики. Не всі знають, що саме у смт Рокитному на Рівненщині влітку 1941 року засновник УПА «Поліська Січ» Тарас Бульба-Боровець створив свій перший штаб перед наступом на Олевськ, що на Житомирщині. Але головною причиною відвідання цього району була наявність поблизу смт Рокитного поховань Героїв України, які полягли, захищаючи мир і спокій на Поліській землі, стримуючи московську Орду на Донбасі у 2014 році. 
Захід почався з презентації художньо-історичного роману «Відблиск/Заграва» автором Петром Вороб’єм, який у цей святковий день приїхав на рідне Полісся з Хмельницького, де зараз живе та працює в одній із газет редактором.

В романі «Відблиск/Заграва» йдеться про реальні історичні події 1917–1947 років на Поліссі, зокрема й у Рокитнівському районі. Петро Воробей подарував районній бібліотеці свій двотомник.

Петро Воробей - автор художньо-історичного двотомника "Заграва/Відблиск" про національно-визвольні змагання українців на Поліссі.

Петро Воробей - автор художньо-історичного двотомника "Заграва/Відблиск" про національно-визвольні змагання українців на Поліссі.

Від ГІ «Поліська Січ» Микола Ляхович презентував історичну літературу, яка стосується також національно-визвольних змагань, зокрема на Поліссі. Серед книг традиційно «Холодний Яр» Горліс-Горського, «Другий Зимовий Похід» (що проходив цими теренами у 1921 році), «Армія без Держави» Тараса Бульби-Боровця, збірка професора Сергійчука «Тарас Бульба-Боровець. Документи. Статті. Листи», а також антидот імперським міфам «руського міра» — двотомник Володимира Білінського «Москва Ординська». Усі ці книги ГІ «Поліська Січ» передала в районну бібліотеку смт Рокитного.

Презентація національно-патріотичної літератури від ГІ "Поліська Січ" в смт Рокитне на Рівненщині.

Презентація національно-патріотичної літератури від ГІ "Поліська Січ" в смт Рокитне на Рівненщині.

Раніше деякі з цих книг громадською ініціативою були презентовані публічно-шкільним бібліотекам с. Нетреби та с. Борового Рокитнівського району Рівненщини, де в 1930-х роках деякий час проживав із дружиною Анною Опаченською Тарас Бульба-Боровець, і навіть став фундатором Храму, який досі стоїть у сусідньому с. Карпилівці цього ж району.

Розповідаючи про діяльність УПА «Поліська Січ» на теренах Полісся, Микола Ляхович, який сам нещодавно повернувся з фронту на Донбасі, провів паралелі між червоними сталінськими злочинцями у 1941–44 роках і путінськими головорізами на Донбасі 2014 року, які мають ідентичні українофобські і людиноненависницькі погляди та діють однаковими методами кривавої банди, нещадної до українського національно-свідомого цивільного населення.

Після презентації до Миколи Ляховича підходили мешканці смт Рокитного похилого віку, щоб потиснути руку й подякувати за відродження історичної пам’яті. Цим люди, які пережили в дитинстві всі ті події, підтверджували правдивість викладеного в дослідженнях ГІ «Поліська Січ».

Розміщуючи виставку «Нескорені» поблизу районного будинку культури в смт Рокитному, ГІ «Поліська Січ» додала до її банерів і два саморобні банери з ватманів, на яких розмістили світлини, що стосуються діяльності нашого легендарного земляка Тараса Бульби-Боровця й заснованої ним у 1941 році УПА «Поліська Січ» . На жаль, наші брати-галичани, готуючи експозицію «Нескорені», будемо сподіватись ненароком, упустили багаторічний бойовий національно-визвольний рух на Поліссі під керівництвом Тараса Бульби-Боровця, який розпочався на два роки раніше за діяльність боївок ОУН(б) — останні лише в 1943 році перейняли назву УПА від «Поліської Січі».

В другий половині дня активісти ГІ «Поліська Січ», серед яких учасники АТО, відвідали могили українських воїнів, які загинули на Донбасі цього року. Зокрема, поклали вінки у с. Рокитному на могилу Віталія Маринича (1992 р.н.) і в с. Осницьку на могилу Леоніда Озеранчука (1991 р.н.).

Віталій Маринич (1992 р.н.) с.Рокитне і Леонід Озеранчук (1991 р.н.) с. Осницьк Рокитнівського району Рівненської області. Обидва земляки загинули 22 травня 2014 року під Волновахою у Донецькій області.

Віталій Маринич (1992 р.н.) с.Рокитне і Леонід Озеранчук (1991 р.н.) с. Осницьк Рокитнівського району Рівненської області. Обидва земляки загинули 22 травня 2014 року під Волновахою у Донецькій області.

Обидва хлопці, земляки із сусідніх сіл, загинули ще в травні 2014 року під час відомої трагедії під Волновахою, коли невелика моторизована група 51-ї бригади була розстріляна терористами з інкасаторських машин.

Могила Леоніда Озеранчука в с.Осницьк Рокитнівського району Рівненщини

Могила Леоніда Озеранчука в с.Осницьк Рокитнівського району Рівненщини

На могилі Віталія Маринича активісти ГІ «Поліська Січ» поспілкувалися з його татом Петром Степановичем, котрий повідомив, що сільська громада відгукнулася на горе сім’ї й дала стільки пожертв, що вони з них почали купувати бронежилети іншим воякам, які зараз ще воюють в зоні АТО.

Батько Віталія Маринича Петро Степанович, на могилі сина в с.Рокитне, Рокитнівського району Рівненщини.

Батько Віталія Маринича Петро Степанович, на могилі сина в с.Рокитне, Рокитнівського району Рівненщини.

На могилі снайпера Станіслава Кулакевича (1989 р.н.) в с. Блажевому делегація ГІ «Поліська Січ» зустріла велику кількість родичів загиблого на Донбасі Героя.

Могила Героя України Станіслава Кулакевича в с.Блажево Рокитнівського району Рівненської області, що загинув влітку 2014 року під Донецьком в зоні АТО прикриваючи блок-пости українських військ.

Могила Героя України Станіслава Кулакевича в с.Блажево Рокитнівського району Рівненської області, що загинув влітку 2014 року під Донецьком в зоні АТО прикриваючи блок-пости українських військ.

У Станіслава в родині було десять дітей, більшість із яких сестри. Усі вони зі старенькими батьками прийшли пом’янути свою рідну людину. Кажуть, Станіслав був надзвичайно відважним і ніколи не розповідав, де служить і які функції виконує. За декілька днів до загибелі Станіслав ММС-кою прислав одній із сестер своє фото зі снайперською гвинтівкою.

Останнє фото Героя України Станіслава Кулакевича, яке він прислав одній зі своїх сестер ММСкою, за декілька днів до загибелі.

Останнє фото Героя України Станіслава Кулакевича, яке він прислав одній зі своїх сестер ММСкою, за декілька днів до загибелі.

А вже на похоронах сестри й батьки дізналися, що Станіслав Кулакевич був талановитим і відважним снайпером, який в «секретах» прикривав блок-пости своїх бойових побратимів із 51-ї бригади. Не одного путінського окупанта-терориста Станіслав встиг відправити в пекло, і тому вони за ним оголосили ціле полювання, поки зрештою не вбили.

Сестри Станіслава з прикрістю розповіли, що самоврядування с. Блажевого не прийняло жодної дієвої участі в допомозі стареньким батькам. А одна «працівниця сільради» ще на похоронах докоряла старенькій мамі Станіслава: «ви дурні, що пустили його туди, а він дурень, що не відкупився». Ось така «сільська еліта» подекуди керує на Поліссі, зневажаючи і Героїв України, які поклали своє життя за їхній мир і спокій, і головне — їхніх батьків. ГІ «Поліська Січ» за мірою можливостей буде опікуватися родиною покійного Героя України Станіслава Кулакевича й вимагатиме від комуно-олігархічної сільської влади, щоб на честь Героя була названа центральна вулиця в селі Блажевому, а також була меморіальна табличка на школі.

Не оминула ГІ «Поліська Січ» і цвинтар села Нетреби, де похований Петро Білець (1986 р.н.), що загинув у кінці серпня 2014 р. в «котлі» під Іловайськом.

Могила Петра Більця з с. Нетреба Рокитнівського району Рівненщини, що загинув в Іловайському котлі під кінець серпня 2014р.

Могила Петра Більця з с. Нетреба Рокитнівського району Рівненщини, що загинув в Іловайському котлі під кінець серпня 2014р.

Так сталось, що активісти ГІ «Поліська Січ» навіть проводили Петра Більця, бійця 51-ї бригади, в останню путь, коли його ховали у вересні. Сім’ї Петра теж всіляко допомагає сільська громада і районна влада.

Ці четверо Героїв України, які поклали голови за мир і цілісність України, і є тими нашими козаками, гайдамаками, повстанцями, святом яких є Покрова Пресвятої Богородиці. Але не лише в цей день ми маємо приходити на їхні могили, а й на всі Державні та Національні свята, а їхніх рідних ми не повинні забувати жодного дня.

Герої не вмирають!
Слава Україні!
Героям Слава!


Опубліковано у НеПідшите | Теґи: , , , , , , , , , , , , , , , , . | Додати в закладки: постійне посилання на публікацію.
Comments:

Напишіть відгук