Презентація Петром Вороб'єм патріотичних книг в смт Рокитне на Рівненщині в День Покрови Песвятої Богородиці 14 жовтня 2014 року.
В День Покрови Пресвятої Богородиці ГІ «Поліська Січ» відвідала смт Рокитне на Рівненському Поліссі з виставкою «Нескорені» про національно-визвольний рух українців і презентацією історичної літератури цієї тематики. Не всі знають, що саме у смт Рокитному на Рівненщині влітку 1941 року засновник УПА «Поліська Січ» Тарас Бульба-Боровець створив свій перший штаб перед наступом на Олевськ, що на Житомирщині. Але головною причиною відвідання цього району була наявність поблизу смт Рокитного поховань Героїв України, які полягли, захищаючи мир і спокій на Поліській землі, стримуючи московську Орду на Донбасі у 2014 році.
Захід почався з презентації художньо-історичного роману «Відблиск/Заграва» автором Петром Вороб’єм, який у цей святковий день приїхав на рідне Полісся з Хмельницького, де зараз живе та працює в одній із газет редактором.
В романі «Відблиск/Заграва» йдеться про реальні історичні події 1917–1947 років на Поліссі, зокрема й у Рокитнівському районі. Петро Воробей подарував районній бібліотеці свій двотомник.
Петро Воробей - автор художньо-історичного двотомника "Заграва/Відблиск" про національно-визвольні змагання українців на Поліссі.
Від ГІ «Поліська Січ» Микола Ляхович презентував історичну літературу, яка стосується також національно-визвольних змагань, зокрема на Поліссі. Серед книг традиційно «Холодний Яр» Горліс-Горського, «Другий Зимовий Похід» (що проходив цими теренами у 1921 році), «Армія без Держави» Тараса Бульби-Боровця, збірка професора Сергійчука «Тарас Бульба-Боровець. Документи. Статті. Листи», а також антидот імперським міфам «руського міра» — двотомник Володимира Білінського «Москва Ординська». Усі ці книги ГІ «Поліська Січ» передала в районну бібліотеку смт Рокитного.
Презентація національно-патріотичної літератури від ГІ "Поліська Січ" в смт Рокитне на Рівненщині.
Раніше деякі з цих книг громадською ініціативою були презентовані публічно-шкільним бібліотекам с. Нетреби та с. Борового Рокитнівського району Рівненщини, де в 1930-х роках деякий час проживав із дружиною Анною Опаченською Тарас Бульба-Боровець, і навіть став фундатором Храму, який досі стоїть у сусідньому с. Карпилівці цього ж району.
Розповідаючи про діяльність УПА «Поліська Січ» на теренах Полісся, Микола Ляхович, який сам нещодавно повернувся з фронту на Донбасі, провів паралелі між червоними сталінськими злочинцями у 1941–44 роках і путінськими головорізами на Донбасі 2014 року, які мають ідентичні українофобські і людиноненависницькі погляди та діють однаковими методами кривавої банди, нещадної до українського національно-свідомого цивільного населення.
Після презентації до Миколи Ляховича підходили мешканці смт Рокитного похилого віку, щоб потиснути руку й подякувати за відродження історичної пам’яті. Цим люди, які пережили в дитинстві всі ті події, підтверджували правдивість викладеного в дослідженнях ГІ «Поліська Січ».
Розміщуючи виставку «Нескорені» поблизу районного будинку культури в смт Рокитному, ГІ «Поліська Січ» додала до її банерів і два саморобні банери з ватманів, на яких розмістили світлини, що стосуються діяльності нашого легендарного земляка Тараса Бульби-Боровця й заснованої ним у 1941 році УПА «Поліська Січ» . На жаль, наші брати-галичани, готуючи експозицію «Нескорені», будемо сподіватись ненароком, упустили багаторічний бойовий національно-визвольний рух на Поліссі під керівництвом Тараса Бульби-Боровця, який розпочався на два роки раніше за діяльність боївок ОУН(б) — останні лише в 1943 році перейняли назву УПА від «Поліської Січі».
В другий половині дня активісти ГІ «Поліська Січ», серед яких учасники АТО, відвідали могили українських воїнів, які загинули на Донбасі цього року. Зокрема, поклали вінки у с. Рокитному на могилу Віталія Маринича (1992 р.н.) і в с. Осницьку на могилу Леоніда Озеранчука (1991 р.н.).
Віталій Маринич (1992 р.н.) с.Рокитне і Леонід Озеранчук (1991 р.н.) с. Осницьк Рокитнівського району Рівненської області. Обидва земляки загинули 22 травня 2014 року під Волновахою у Донецькій області.
Обидва хлопці, земляки із сусідніх сіл, загинули ще в травні 2014 року під час відомої трагедії під Волновахою, коли невелика моторизована група 51-ї бригади була розстріляна терористами з інкасаторських машин.
Могила Леоніда Озеранчука в с.Осницьк Рокитнівського району Рівненщини
На могилі Віталія Маринича активісти ГІ «Поліська Січ» поспілкувалися з його татом Петром Степановичем, котрий повідомив, що сільська громада відгукнулася на горе сім’ї й дала стільки пожертв, що вони з них почали купувати бронежилети іншим воякам, які зараз ще воюють в зоні АТО.
Батько Віталія Маринича Петро Степанович, на могилі сина в с.Рокитне, Рокитнівського району Рівненщини.
На могилі снайпера Станіслава Кулакевича (1989 р.н.) в с. Блажевому делегація ГІ «Поліська Січ» зустріла велику кількість родичів загиблого на Донбасі Героя.
Могила Героя України Станіслава Кулакевича в с.Блажево Рокитнівського району Рівненської області, що загинув влітку 2014 року під Донецьком в зоні АТО прикриваючи блок-пости українських військ.
У Станіслава в родині було десять дітей, більшість із яких сестри. Усі вони зі старенькими батьками прийшли пом’янути свою рідну людину. Кажуть, Станіслав був надзвичайно відважним і ніколи не розповідав, де служить і які функції виконує. За декілька днів до загибелі Станіслав ММС-кою прислав одній із сестер своє фото зі снайперською гвинтівкою.
Останнє фото Героя України Станіслава Кулакевича, яке він прислав одній зі своїх сестер ММСкою, за декілька днів до загибелі.
А вже на похоронах сестри й батьки дізналися, що Станіслав Кулакевич був талановитим і відважним снайпером, який в «секретах» прикривав блок-пости своїх бойових побратимів із 51-ї бригади. Не одного путінського окупанта-терориста Станіслав встиг відправити в пекло, і тому вони за ним оголосили ціле полювання, поки зрештою не вбили.
Сестри Станіслава з прикрістю розповіли, що самоврядування с. Блажевого не прийняло жодної дієвої участі в допомозі стареньким батькам. А одна «працівниця сільради» ще на похоронах докоряла старенькій мамі Станіслава: «ви дурні, що пустили його туди, а він дурень, що не відкупився». Ось така «сільська еліта» подекуди керує на Поліссі, зневажаючи і Героїв України, які поклали своє життя за їхній мир і спокій, і головне — їхніх батьків. ГІ «Поліська Січ» за мірою можливостей буде опікуватися родиною покійного Героя України Станіслава Кулакевича й вимагатиме від комуно-олігархічної сільської влади, щоб на честь Героя була названа центральна вулиця в селі Блажевому, а також була меморіальна табличка на школі.
Не оминула ГІ «Поліська Січ» і цвинтар села Нетреби, де похований Петро Білець (1986 р.н.), що загинув у кінці серпня 2014 р. в «котлі» під Іловайськом.
Могила Петра Більця з с. Нетреба Рокитнівського району Рівненщини, що загинув в Іловайському котлі під кінець серпня 2014р.
Так сталось, що активісти ГІ «Поліська Січ» навіть проводили Петра Більця, бійця 51-ї бригади, в останню путь, коли його ховали у вересні. Сім’ї Петра теж всіляко допомагає сільська громада і районна влада.
Ці четверо Героїв України, які поклали голови за мир і цілісність України, і є тими нашими козаками, гайдамаками, повстанцями, святом яких є Покрова Пресвятої Богородиці. Але не лише в цей день ми маємо приходити на їхні могили, а й на всі Державні та Національні свята, а їхніх рідних ми не повинні забувати жодного дня.
Герої не вмирають!
Слава Україні!
Героям Слава!
