Полковник Андрій Долуд та отаман Тарас Бульба-боровець. 1945 рік
Відповіді історикові Ігореві Марчуку на його запитання поставлені мені у Фейсбуку.
Друге запитання Ігоря Марчука сформульоване таким чином: «Перерахуйте райони, у яких діяла Поліська Січ і пізніша УПА?»
В іншому місці пан Ігор закликає мене: «Взагалі – більше здорового глузду у історії з Отаманом. Людина хороша, але масштаб її діяльності доволі локальний. Навіть не Волинь, а тільки фрагмент Рівненського і трошки Житомирського Полісся».
Оскільки пан Ігор вважає, що головним у «масштабі діяльності» Бульби-Боровця має бути територія, тому я не буду розповідати про його політичні, державницькі та гуманні ідеї, які він відстоював на нарадах у Президента УНР на вигнанні Андрія Лівицького, у листах до гауляйтера України Еріха Коха, у дискусіях з німецькими високопосадовцями, діячам ОУН (Б), керівниками червоних партизанських загонів та польським підпіллям. Зупинюся лише на території його діяльності.
Гадаю, перелік районів, де діяв отаман, для переконливості треба розпочати з цитування творів його опонентів. Наприклад, бандерівець Роман Петренко у своїй книзі «Слідами армії без держави» пише, що бульбівці діяли на Костопільщині і Сарненщині: «Костопільщина і Сарненщина були за кількістю населення малими округами і в сумі нараховували 16 районів».( Роман Петренко. Слідами армії без держави.-Київ-Торонто.- 2004. –С.90). Слід сказати, що ці «малі округи» у німецьких документах називаються навіть областями.
Наступна цитата з книги самого Ігоря Марчука «Командир УПА-Північ Дмитро Клячківський «Клим Савур»: «Згідно довідки начальника УКДБ Житомирської області В.Голика, «у часи німецької окупації області… діяли формування українських націоналістів – «бандерівців», «мельниківців» і «бульбівців». Тільки одна «Поліська Січ» в Городницькому, Олевському, Ємільчинському районах нараховувала 200 осіб. Націоналістів мельниківського напрямку виявлено 48, прихильників ОУН – бандерівців виявилося більше півтори сотні чоловік». (Ігор Марчук. «Командир УПА-Північ Дмитро Клячківський «Клим Савур».-Рівне.-2009.-С.44).
А ось дослідник бульбівського руху на Житомирщині, історик Сергій Стельникович пише: «Територія Олевської республіки включала територію Олевського району,[…] частини суміжних з Олевським Овруцького, Лугинського, Ємільчинського районів Житомирської області, а також частину північно-східного регіону Рівненської області. Крім того, загони Поліської Січі поширювали свій вплив на прикордонне білоруське Полісся» (Сергій Стельникович. Український національний рух опору Тараса Бульби-Боровця: історичний нарис. – Житомир.- 2010.- С.- 131).
Про військові дії «Поліської Січі» на території Білорусі розповідає на своїх сторінках газета «Гайдамака»: «11.Х.(1941-І.О.) Штаб «Поліської Січі» заалярмовано, що в селах Перга, Люксембург і Лохвичи – Лельчинського району (Білорусь), появилася банда партизанів понад 60 чоловік. Вислана третя сотня піхоти під командуванням хорунжого Чортенкова і одна автомашина з кулеметами під командою поручника Ломоноса. Банду розігнали». («Гайдамака»№5 від 12.Х.1941).
За інформацією Cлужби безпеки ОУН, бульбівські підрозділи у 1943 році діяли у Межиріцькому, Гощанському, Корецькому районах. А це далеко не «Рівненське чи Житомирське Полісся». СБ, зокрема повідомляє: «22 вересня у селі Вовкушові Межиріцького району перебували 30 озброєних бульбівців… 25 вересня в селі Липках Межиріцького району організаційно-мобілізаційний референт В.Н. з своєю боївкою хотіли роззброїти 25 бульбівців, що тут з’явилися. Зчинилась стрілянина, на допомогу прийшла сотня «Сокола» Тучинського, яка оточила наших і бульбівців; роззброїли 16 осіб, здобули один «токар», дві фінки і 13 крісів… 27 вересня Межиріцьким районом переїжджало 20 кіннотників бульбівців… 28 вересня в селі Підлісках та Андрусіїві Межиріцького району крутяться бульбівці, грабують селян та побили станичного СБ, дали по 15 шомполів. Їхній сотник Жбурляй – то Шевчук Володимир, походить з села Липок цього ж району… 1 жовтня у селі Голичівці Корецького району було 2 бульбівці. Один із них був з фінкою, а другий невідомо з якою зброєю… 5 жовтня через село Любомирку Корецького району переходили бульбівці в кількості 15 осіб, озброєні переважно крісами і гранатами… 6 жовтня в селі Козаку Корецького району сотня Романа оточила частину лісу і спіймала двох бульбівців, Прача і Крігу (один з них був чотовий, а другий стрілець). У них була така зброя: 3 кріси, 2 гранати, 1 пістоль і 1 осідланий кінь… В селах Шубків та Малатин відчувається бульбівське настроєння людей… В селі Вітків Гощанського району в громадянина Гриба Василя міститься бульбівський зв’язок, а у Мовчанюка перебуває сам Бульба та друкує свою літературу. Бульбівський шлях іде від Липок до Віткова, а потім до Тудорова, куди бульбівці їздять до тудорівських мельниківців.( Сергійчук Володимир. Український здвиг: Волинь. 1939-1955. – Київ.-2005.-С. 189-190, 192, 201, 203, 252).
Відом, що Бульба-Боровець 2 лютого 1943 року вів переговори з гебітскомісаром Рівного біля села Біла Криниця Рівненського району. А це теж далеко не Рівненське Полісся. Словом, лише за вашими даними та даними ваших однодумців, діяльність Бульби-Боровця охоплювала 19 районів Рівненщини (адміністративний поділ на 1941 рік), та три райони Житомирської області. За даними ж низки документів, «локальний масштаб діяльності» Бульби-Боровця включає значно більшу територію і Рівненської, і Житомирської областей, а також частину білоруського Полісся.
Гадаю, я не відкрию секрет, якщо скажу, що цей «доволі локальний масштаб діяльності» у 1945 році включав ще й частину Німеччини та Чехії. Хто ж не знає, що, вийшовши із концтабору Заксенгавзен, Бульба-Боровець об’їжджав німецькі табори радянських військовополонених і набирав там рекрутів для своєї парашутно-десантної бригади, на посаду командира якої був призначений командувачем Української національної армії генералом Павлом Шандруком. Близько 400 вояків-десантників він вивів з радянської зони окупації в американську і цим самим врятував їм життя від сталінських сатрапів-смершівців. Ось яким був «доволі локальний масштаб діяльності» отамана.
Наостанок, пане Ігоре, і я не втримаюся від запитання: чому ви – історик, який досліджував діяльність Бульби-Боровця, стільки фактів його діяльності не помітили? Ви ж просто топталися по них!
Долучайтесь до сторінок ГІ “Поліська Січ” в соціальних мережах ВКонтакт і Facebook, та підписуйтесь на канал YouTube.
Схожі матеріали:
Командний склад УПА «Поліська Січ» ;
Командний склад УПА-УНРА (1942-1943) ;
Беріг кожну нашу душу. До 105-річниці з дня народження Тараса Бульби-Боровця;
Тарас Бульба-Боровець — організатор УПА;
Отець Михайло Симонович – перший душпастир УПА;
Галина Кухарчук. Секретарка Бульби-Боровця;
Відеоспогади Миколи Євстафієва, працівника друкарні Бульби-Боровця.
