Цю жінку з портретом молодого військового я бачив на знімках зі святкування 70-річчя Олевської республіки. Вона з’явилася з цим же портретом і на презентацію моєї книги “Засновник УПА (1941-1943). Непрочитані сторінки життєпису Тараса Бульби-Боровця” у Рівненській обласній універсальній науковій бібліотеці. Поцікавившись, хто вона і хто на портреті, дізнався: Наталія Рубанчик (Паламарчук) – дочка сотника УПА «Поліська Січ» Сидора Паламарчука, яка розшукує відомості про свого батька, оскільки ніколи в житті його не бачила. Може, хтось щось чув про нього або підкаже, де продовжувати пошук. Нижче її детальна розповідь.
Мій батько був сотником «Поліської Січі»
Мій батько Паламарчук Сидір Андрійович народився у селі Кремне Лугинського району Житомирської області приблизно у 1917-1919 році. Навчався перед війною у військовому училищі міста Ульяновська. Про це свідчить його остання фотографія датована 1939 роком з Ульяновська. Мама розповідала, що тата звідти забрали на радянсько-фінську війну разом з іншими хлопцями Житомирщини (загалом від 30 до 50 тисяч осіб). З газети я дізналася, що з них була сформована Київська червонопрапорна дивізія імені Щорса. Живими з неї залишилась тільки одна тисяча осіб. Тато розумів, що більшовики українців живими звідти не відпустять, тому вирішив самочинно повернутися на рідну землю. У 1941 році він пішки з обмороженими ногами і вухами прийшов у своє село з фінського фронту. Тато знав, що більшовики за це його розстріляють або кинуть у концтабір. Тому пішов до отамана Бульби-Боровця.
Я народилась у 1944 році. Як ви розумієте, мама ховалась зі своєю любов’ю. Родина засуджувала її вибір, бо усі мамині брати пішли на фронт. Мабуть, швидше не так пішли, як їх забрали в Червону армію. Мама змушена була приховувати моє народження, бо добре розуміла, що їй, дружині вояка УПА загрожував розстріл або сталінські концтабори.
Коли мама доводила, що її чоловік загинув на війні, їй не вірили, і ніякої допомоги на дитину влада не давала. Відтак свого тата я ніколи не бачила і про нього мама мені в дитинстві нічого не розповідала. Єдине, що я чула від дядька Івана, що мій батько служив не в тій армії. Уже в дорослому віці мама мені розповіла, що тато був сотенним у «Поліській Січі».
В житті я все здобувала самостійно. Нині я у поважному віці намагаюсь дізнатися все, що можна, про свого батька Сидора Андрійовича. На жаль, в українських архівах жодної вістки про нього не знайшла. На листи до військових училищ міста Ульяновська та Російського державного воєнного архіву відповідей не одержала.
Наталія Рубанчик (Паламарчук).
Іван Ольховський, автор книги про Тараса Бульбу-Боровця «Засновник УПА (1941-1943)».
Схожі матеріали:
70-чя Олевської Республіки та УПА “Поліська Січ”;
Тарас Бульба-Боровець – наш сучасник;
НОВИНИ КНИГОВИДАННЯ: Тарас Бульба-Боровець – засновник УПА;
Беріг кожну нашу душу. До 105-річниці з дня народження Тараса Бульби-Боровця;
Тарас Бульба-Боровець — організатор УПА;