Олександр Анатолійович Волощук
Олександр Волощук відома людина на Рівненщині: рухівець, активіст «Просвіти», борець за незалежність України. Він одним із перших у своїй оганізації, де працював, домігся переведення ділової документацію з російської на українську мову. Публікував у пресі матеріали, у яких піднімав із забуття забуття національних героїв, вояків УПА. Останнім часом важка недуга прикувала Олександра Анатолійовича до постелі. Але незважаючи на це, він не втрачає сили духу, ділиться спогадами зі свого непростого життя. Один із них, який врізався йому у пам’ять ще в чотирирічному віці, пропоную вашій увазі.
-Це було наприкінці літа чи на початку осені 1941 року. У цей час Бульба шукав надійних людей по селах Полісся. До мого батька Анатолія Волощука – настоятеля церкви Різдва Пресвятої Богородиці у селі Смородську Дубровицького району він приїхав разом із Михайлом Симоновичем, батьковим швагром (Михайло Симонович був одружений з батьковою сестрою Ольгою). Обидва зайшли в хату. Бульба – високий з бородою, а дядько Михайло – веселий.
Тарас Бульба-Боровець – засновник УПА в роки Другої світової війни.
У мене було два брати Аркадій та Микола. Старший – Аркадій таким був пронирливим, що нічого не пропустить. А я тримався за нього. Отож, як тільки гості загомоніли на кухні, ми повибігали до них і роти пороззявляли. Дядько пообіймав усіх, поцілував. Бульба узяв мене на руки. Я вжахнувся, бо він був з великою бородою, більшою, ніж у батька. Він видався мені лісовиком. Та коли усміхнувся – мені легшее стало.
Потім усі дорослі пішли в кімнату, нам не дозволили бути разом з ними. Нас вивели. Ми гралися у дворі. Після розмови настав момент прощання. Дядько поцілував нас тричі, як це робив завжди.
Що у нас був Бульба, я дізнався, коли ходив у школу. Там нас учителі зі сходу України називали бульбашами. В шостому-сьомому класі я запитував у мами, хто такий Бульба і що він робив, бо батько був меш говіркий. Тоді від неї дізнався, що Бульба був протии совєтів, воював протии червоних партизанів.
Глибше усвідомлення постаті поліського отамана відбулося у класі восьмому, коли я почув розповіді від однокласників-переростків, які ті почули від своїх батьків, коли перечитав книги шкільної бібліотеки. Вже у зрілому віці, коли ознайомився з «Армією без держави», мені сподобалися ідеї Бульби-Боровця про об’єднання національно-визвольного руху у єдину силу, про демократичну, а не узурпаторську владу.
Іван Ольховський, автор книги про Тараса Бульбу-Боровця «Засновник УПА (1941-1943)».
Схожі матеріали:
70-чя Олевської Республіки та УПА “Поліська Січ”;
Тарас Бульба-Боровець – наш сучасник;
НОВИНИ КНИГОВИДАННЯ: Тарас Бульба-Боровець – засновник УПА;
Беріг кожну нашу душу. До 105-річниці з дня народження Тараса Бульби-Боровця;
Тарас Бульба-Боровець — організатор УПА;
