Відкритий лист Голові Рівненської обласної ради Ковальчуку Володимирові.
Шановний Володимире Олександровичу!
Усіляко вітаю Вашу підтримку ініціативи громадськості і докладання зусиль, аби на державному рівні у нинішньому році було відзначено 75-річчя з дня утворення УПА «Поліська Січ».
Водночас дуже прошу Вас призупинити усі роботи з виготовлення і встановлення до 75-річчя утворення УПА «Поліська Січ» так званого пам’ятника засновнику УПА Тарасові Бульбі-Боровцю у місті Рівному на проспекті Директорії, де вже майже десяток років про це повідомляє таблиця на камені.
Запропонований проект пам’ятника, на мій погляд, навіть зовні не схожий на Головнокомандувача УПА «Поліська Січ»- УПА-УНРА Тараса Бульбу-Боровця – довготелесого (під два метри) худощавого, трохи незграбного чоловіка, якого повстанці називали Батьком, а окремі побратими по боротьбі – Дон Кіхотом.
Автор проекту нам пропонує зображення середньостатистичного повстанського командира-красунчика у парадній формі УПА швидше всього під проводом ОУН Степана Бандери, до якої Бульба-Боровець був опонентом. Про зріст його важко судити, адже ніщо у ньому не нагадує довготелесого, худощавого, незграбного і навіть трохи сутулуватого Бульби-Боровця. Усі ці характерні деталі нівельовані автором монумента. Плечі завужені, вузька талія отамана потовщена, тазова частина тіла завужена передана дещо кокетливо. Характерні для Бульби-Боровця риси обличчя (великий рот, довгий з потовщенням на кінці ніс, великі вуха, довга шия) у проекті пам’ятника зведені до правильних форм, не кажучи про тонші характерні риси і деталі.
Для підтвердження своїх висновків надсилаю Вам знімки, за якими мала бути передана схожість отамана з його скульптурним образом.
Про творчий пошук автора монументу нема що сказати. Очевидно, він і не намагався відобразити скульптурними засобами закоханого у Полісся добродушного отамана-батька козацького типу, як це підмітив навіть американський історик Джон Армстронг, який спілкувався з Бульбою-Боровцем, а також про його схильність до іронії, жартів.
Володимире Олександровичу, підтримуючи ідею зі встановлення саме цього проекту пам’ятника, ви ризикуєте зробити ту саму помилку, що й колишній голова Рівненської облдержадміністрації Василь Червоній, який встановив у Березному пам’ятник Бульбі-Боровцю у вигляді радянського комісара.
До запропонованого проекту пам’ятника як до узагальнюючого образу командира УПА під проводом ОУН Степана Бандери у мене немає ніяких претензій. Якщо є потреба для його встановлення, то ставте на будь-якій Повстанській алеї, біля Музею історії УПА, створення якого на часі. Але не пишіть, що це пам’ятник отаманові Тарасові Бульбі-Боровцю. Це – черговий обман громадськості. Допитливі історики вже іронізують в інтернеті над цим проектом і схожістю його з образом Бульби-Боровця.
Акумульовані кошти на встановлення цього пам’ятника краще використати на зйомки документального фільму про отамана Тараса Бульбу-Боровця, до чого готові хоч зараз підключитися відомі кінорежисери, які, до речі, звернулися за підтримкою у реалізації цього задуму до Рівненської облдержадміністрації. Фільм може донести до мільйонів глядачів інформацію про поліського самородка, продовжувача традицій УНР з боротьби за незалежну Україну у роки минулої війни, засновника УПА Тарсаса Бульби-Боровця. Цим самим ви увічните і себе як людину, яка долучилася до відродження із забуття свого славного земляка.
Зі встановленням пам’ятника Тарасові Бульбі-Боровцю, Володимире Олександровичу, гадаю, треба зачекати, доки митці створять високохудожній образ отамана.
З пошаною редактор сайту «Поліська Січ», автор книги «Засновник УПА (1941-1943). Непрочитані сторінки життєпису Тарсаса Бульби-Боровця» Іван Ольховський.
