Єврейсько-совєтський пропагандистський чортополох (укр/eng)

znakovskаЄврейський сайт «Історія єврейських громад в Україні» ( “The History of Jewish Communities in Ukraine”) не перестає доказувати мені, що Голокост в Олевську вчинили козаки УПА «Поліська Січ» навіть  на підставі художньо-пропагандистського  твору!!!

(“Jewish-Soviet propaganda  Jewish site” The History of Jewish Communities in Ukraine “(” The History of Jewish Communities in Ukraine “) doesn’t stop proving me that the Holocaust in Olevsk was made by the Cossacks of Ukrainian Insurgent Army  ” Polissya Sich “even on the basis of fiction and propaganda book”! ) 

Зокрема, адміністратори порекомендували мені почитати книгу Любові Знаковської «Мы вчерашние дети» https://drive.google.com/file/d/1vKHne3pSdrzE71kwosl1jXz42vlyXqAT/view, яка наприкінці 1990-х років побачила світ у Єрусалимському «издательстве Лира».  Як зазначає у передмові до неї член міжнародного ПЕН-клубу, відповідальний секретар “Сюзу русскоязычных писателей Израиля” (зауважте, не науковець історик-дослідник, а «писатель»),  Леонід Фінкель, книга Любові Знаковської – це “повесть и рассказы”(!!!!) Тобто, навіть не спогади, а художні твори(!!!!), яким характерний  художній домисел, тобто невідповідність історичній правді. Браво!

Але якби книга Знаковської навіть була спогадами, то і в такому разі, вона несла би у собі хиби пам’яті, ідеологічні нашарування, ознаки впливу пропагандистських публікацій совєтських погромщиків “Поліської Січі”, оскільки вийшла вона, як свідчить інформація  директора відділу «Праведники Світу» доктора Мордехая Паліеля про присвоєння звання «Праведник Світу» Василеві Білому на останній її сторінці, після 1996 року. Тобто через 55 років після подій в Олевську.

Тому не інакше, як художнім домислом, слід вважати твердження  Знаковської про те, що «В Олевск еще до прихода фашистов (5 серпня 1941 року- І.О.) ворвалась банда (вислів характерний для совєтської пропаганди) атамана Боровца»… «Через три дня явились настоящие «хозяева» городка – немцы», которых местное «казачевство» встретило здесь как освободителей Украины». Адже свідчення колишнього командира взводу розвідки Олевського партизанського загону імені Чапаєва Степан Криничка, подані на допиті, дещо іншого змісту: «Це було приблизно у серпні чи вересні 1941 року. Наша розвідка донесла, що з боку Сущан (село розташоване на північ від Олевська,-І.О.) йшли до Олевська війська українських націоналістів «Поліська Січ». Після донесення розвідки наш загін разом із військовою частиною приготувався до бою і разом із військовою частиною почали вести бій, але оскільки «Поліська Січ» була багаточисельною, то ми з боями з міста Олевська відійшли у напрямку лісодільниці Шебедиха, а «Поліська Січ» зайняла місто Олевськ»

Очевидно, червоних партизанів-енкаведистів, які господарювали в Олевську до 15 серпня 1941 року –дня взяття його бульбівцями, тоді ще юна Любов Знаковська переплутала з «козаками».

А в цьому твердженні вже не переплутування фактів, а гола пропаганда: «К концу второй недели (окупації гітлерівцями Олевська- І.О.) семье Менделя-пекарника пришлось покинуть родные стены: «по желанию местного украинского населения», как значилось в приказе». Адже архівні документи свідчать, що не українці, а гітлерівці поставили вимогу перед головою Олевської районної управи Борисом Симоновичем видати наказ не 29 серпня 1941 року, як це випливає з розповіді  Любові Знаковської, а 29 жовтня 1941 року про створення єврейського гетто, після чого Симонович написав заяву про звільнення з посади. Отже бажання гітлерівської влади письменниця Знаковська невимушено перетворила у «желание местного украинского населения». Подумаєш, не велика різниця між гітлерівцями і українцями!?

Не інакше, як антиукраїнською пропагандою можна назвати і наступні фантазії колишньої мешканки Олевська, яка не пам’ятає жодного земляка, який брав участь у “Поліській Січі”, зате добре пам’ятає «Об’яву» за підписом Бульби-Боровця та Петра Смородського, що нібито з’явилася після першого розстрілу євреїв (за її даними 18 листопада 1941 року), і в якій нібито звучав  заклик “уничтожать  всех жидов”.  Насправді у цей день рада старшин, в тому числі й Бульба-Боровец та Петро Смородський, прийняли заяву протилежного змісту: «засудити як ганебну дію» «погрози капітана Гічке та насильницьку мобілізацію для екзекуції над євреями двох старшин і 60 демобілізованих козаків, які 19 листопада 1941 року повинні розстріляти 535 євреїв». Цей документ міститься у низці архівів на відміну від виссаної з пальця Любов’ю Знаковською «Об’яви».

Ви гадали, що зі спочинком у Бозі СССР, згине його антиукраїнська пропаганда? Ні! Вона в’їлася в мізки мільйонів по всьому світу, і , як чортополох, вискакує, де тільки може, і глушить паростки правди.

“Jewish-Soviet propaganda  Jewish site” The History of Jewish Communities in Ukraine “(” The History of Jewish Communities in Ukraine “) doesn’t stop proving me that the Holocaust in Olevsk was made by the Cossacks of Ukrainian Insurgent Army  ” Polissya Sich “even on the basis of fiction and propaganda book!

In particular, the administrators recommended me to read the book Love of Zakovskaya “We are yesterday’s children”, which in the late 1990’s saw the world in the Jerusalem “published house of Lira”.

As the member of the international PEN club in her preface, the responsible secretary of the “Union of Russian-speaking Writers of Israel” (note, not a scientist researcher but a writer), Leonid Finkel, the book of Lyubov Zakovsky is a “novel and stories” (! !!!) That is, not even memories, but fiction novel (!!!!), which is characterized by guess predomination, that is, inconsistency with historical truth. Bravo! But if Zakovsky’s book were even memories, then in that case, it would carry flaws in memory, ideological layers, signs of the influence of propaganda publications of the Soviet massacres of the Polissya Sich, as it turned out, as the director of the “Righteous of the World” “Dr. Mordecai Paliel, who was awarded the title” Righteous of the World “to Vasyl White on her last page, after 1996. That is, 55 years after the events in Olevsk. Therefore, it is no different than fiction thought that Zakovsky’s statement that “Before the arrival of the Fascists (August 5, 1941, IO), the gang broke into Olevsk, an expression typical of Soviet propaganda,” by Ataman Borovets … “After three days the real “masters” of the town were Germans, whose local “Kazakh” met here as liberators of Ukraine. ” The testimony of the former commander of the Olevsky intelligence squad of the name of Chapayev, Stepan Krynychka, was given in a questioning somewhat different meaning: “It was about in August or September in 1941. Our intelligence informed us that from the side of Sushchan (a village located north of Olevsk, IO), the Polissya Sich Ukrainian nationalists went to the Olevsk army. After the intelligence was reported, our detachment, together with the military unit, was preparing for the battle and started fighting with the military unit, but since the Polissya Sich was numerous, we fought in the direction of the Shevelidsky forest in the direction of the town of Olevsk, and Polissya Sich took the city Olevsk “Obviously, the red partisans, who farmed in Olevsk until August 15, 1941-day, was taken by his bubbles, then still young Lyubov Zakovsky confused with the” Cossacks “. And this statement is no longer a confusion of facts, but a naked propaganda: “By the end of the second week (occupation by the Nazis Olevsk-IO) the family of Mendel-Bakery had to leave their native walls: “at the request of the local Ukrainian residents”, as was stated in the order. ” After all, archival documents show that not Ukrainians, but the Nazis demanded that the head of the Olevsk district council Boris Simonovich issue the order not on August 29, 1941, as it follows from the story of Lyubov Zakovsky, and on October 29, 1941, on the establishment of the Jewish ghetto, after which Simonovich wrote application for quit. So, a writer Zakovsky’s desire for Hitler’s power turned into a “desire of the Ukrainian residents”. She didn’t see a big difference between the Nazis and the Ukrainians !? It is no different than the anti-Ukrainian propaganda that can be called the subsequent fantasies of a former resident Olevsk, who does not remember any countryman who participated in the Polissya Sich, but remembers well the Announcement signed by Bulba-Borovets and Petro Smorodsky , which allegedly appeared after the first shootings of Jews (according to him on November 18, 1941), and allegedly calling for the “destruction of all the Jews”. In fact, on this day, the council of the elders, including Bulba-Borovets and Petro Smorodsky, adopted an opposite statement: “Condemn as a shameful act” “threats to Captain Gichke and forcible mobilization for the execution of two elders and 60 demobilized Cossacks who on 19 November In 1941, 535 Jews should be shot. ” This document is contained in a number of archives, as opposed to the “Announcements” by Lubov Zakovsky, that is only figment. Did you think that with the step in the God of the USSR, his anti-Ukrainian propaganda will disappear? No! She has entered into the brains of millions around the world, and, like a thistle, pops up, wherever possible, and suppresses the sprouts of the truth. ”

ПО ЦІЙ ТЕМІ:
УПА “Поліська Січ” не брала участі у погромі олевських євреїв (укр/eng);


Про автора Iван Oльховський

журналіст, дослідник української історії, видавець
Опубліковано у НеПідшите | Теґи: , , , , , , , , , , . | Додати в закладки: постійне посилання на публікацію.
Comments:

Напишіть відгук